Рунічні поеми
Три старі тексти. Ті самі руни. Три різні способи на них дивитися.
Fehu — багатство. Але що саме означає багатство? Для одного поета — це розрада, якою треба ділитися. Для іншого — причина сварок між родичами. Для третього — ще й маяк припливу та дорога змія.
Саме тому ми починаємо не з готового списку «значень рун». Ми починаємо з поем.
Це найважливіші старі тексти, які проходять рунічний ряд знак за знаком і залишають нам образи, повʼязані з їхніми іменами. На них спирається весь цей сайт.
Три поеми, які зберегли руни словами
Давньоанглійська рунічна поема
Найдовша з трьох. Вона особливо важлива для Старшого Футарку, тому що зберігає образи для кількох рун, яких уже немає в коротшому скандинавському ряді.
Перший образ — багатство:
Feoh byþ frofur fira gehwylcum;
sceal ðeah manna gehwylc miclun hyt dælan
gif he wile for drihtne domes hleotan.
Багатство це розрада кожному.
Але кожен мусить роздавати його щедро,
якщо хоче честі перед Господом.
Цікава деталь: поема ніколи не називає своїх рун, тож кожне імʼя над кожною строфою в кожному виданні поставила пізніша рука. Текст поводиться майже як загадка. Він описує образ — а читач має знати, про яку руну йдеться.
І сама поема теж ледве пережила час: рукопис Cotton MS Otho B.x згорів у пожежі. Текст, який ми читаємо сьогодні, зберігся завдяки друкованій копії 1705 року.
Читати Давньоанглійську рунічну поему →
Норвезька рунічна поема
Вона коротша. Різкіша. Іноді майже загадкова. Кожна руна отримує лише два рядки.
Для Fehu:
Fé vældr frænda róge;
føðesk ulfr í skóge.
Багатство сіє розбрат між родичами.
Вовк живе в лісі.
Два образи стоять поруч, часто звʼязані передусім римою. Саме через це поема залишає багато простору для читача.
Не пояснює. Показує — і йде далі.
Читати Норвезьку рунічну поему →
Ісландська рунічна поема
Тут кожна руна розкладається вже на кілька коротких образів.
Fehu:
Fé er frænda róg
ok flæðar viti
ok grafseiðs gata.
Багатство: розбрат між родичами,
маяк припливу,
дорога змія.
Це вже майже маленький клубок асоціацій. Одна руна — і три різні напрямки, в які можна подивитися. А наприкінці кожної строфи рукопис додає ще дві дивні речі: латинський відповідник назви руни й слово на позначення короля, що починається з тієї самої літери. Ніби хтось одночасно писав поему, словник і абеткову гру.
Читати Ісландську рунічну поему →
Чому вони не говорять одне й те саме?
Бо між ними лежать століття. Мови змінилися. Рунічні ряди змінилися. Світ навколо них теж. Але деякі образи вперто повертаються.
- Fehu лишається багатством.
- Isa — льодом.
- Sowilo — сонцем.
Саме повторення допомагає побачити ядро. А відмінності показують інше: руна ніколи не була просто одним ключовим словом.
А де Старший Футарк?
Є важлива деталь. Дві скандинавські поеми описують уже Молодший Футарк із 16 рун. Давньоанглійська — розширений англосаксонський ряд. Жодна з трьох не є стародавньою книжкою «24 значення Старшого Футарку». Тому, коли ми працюємо з його 24 рунами, доводиться дивитися на кілька джерел разом:
- що збереглося в англійській традиції;
- що повторюють скандинавські поеми;
- як змінювалися самі імена рун.
Не одна книга з відповідями. Кілька старих голосів, які можна порівнювати.
А що таке Abecedarium Nordmannicum?
Це ще один ранній текст — IX століття.
Він проходить шістнадцять рун Молодшого Футарку одна за одною:
Feu forman,
Ûr after,
Thuris thritten stabu,
Os ist himo oboro,
Rat endost ritan
Chaon thanne cliuôt.
Hagal, Naut habet
Is, Ar endi Sol,
Tíu, Brica endi Man midi
Lago the leohto,
Yr al bihabet.
Феу перший,
Ур за ним,
Турис третій знак,
Ос стоїть над ним,
Рат пишеться в кінці,
Хаон тоді пристає до них.
Хагаль і Наут тримають
Іс, Ар і Соль,
Тіу, Бріка і Ман посередині,
Лаго світлий,
Ир замикає все.
Але майже не пояснює, що вони означають. Тому для значень він не такий корисний, як три рунічні поеми. Зате чудово показує сам порядок рун і те, як його запамʼятовували.
Саме звідси починаються значення на цьому сайті
Коли ти відкриваєш Fehu, Isa чи Raidho, ми не починаємо з сучасного езотеричного словника. Спочатку дивимося на старі тексти. Що повторюється? Що суперечить одне одному? Що ми справді можемо сказати? А вже після цього стоїть сучасне читання — окремо й чесно позначене як сучасне.
Спочатку джерело. Потім інтерпретація.